Випускники кіношколи у Лодзі, які стали найвідомішими режисерами Польщі

Знаменита школа кіно та театру у Лодзі – місце, яке подарувало Польщі та світові талановитих акторів та видатних режисерів, пише сайт lodz-trend.eu. Вихідці із кіношколи у Лодзі – автори та герої низки популярних фільмів, нагороджених почесними відзнаками. 

До уваги нашого читача – добірка та цікаві факти про найвідоміших режисерів, які стали вихідцями легендарної Державної вищої школи кіно, телебачення та театру у Лодзі. 

Анджей Вайда 

Анджей Вайда – один із найвидатніших польських режисерів театру та кіно. Стартував Анджей Вайда із роботи художником – для цього навіть пройшов студії в Академії красних мистецтв у Кракові, однак у 1949-му році майбутній режисер завершив навчання в академії та розпочав навчання у кіношколі Лодзі. Таке рішення змінило все життя Анджея Вайди та відкрило йому шлях у світ кінематографу. 

Дебютував режисер трьома невеликими етюдами із школи кіно – згодом зізнався, що вважає їх невдалими. Після завершення кіношколи почав працювати у співавторстві з режисером та кіносценаристом Олександром Фордою та працював над його стрічками “Молодий Шопен” та “П’ятка з Баварської вулиці”. 

Повнометражним дебютом режисера вважається стрічка “Покоління” – польський військовий фільм 1954-го року, знятий за сценарієм Богдана Чешки. Дія у фільмі розгортається у часі Другої світової війни та розповідає про боротьбу проти нацистських окупантів у Варшаві з точки зору звичайного молодого чоловіка.  

Міжнародної слави режисер зазнав після виходу стрічки “Канал” у 1956-му році, яка розповідає про агонію Варшавського повстання та про солдатів Армії Крайової, які намагалися вижити у запеклих боях. Ця стрічка отримала Срібну пальмову гілку на Міжнародному кінофестивалі у Каннах за новаторський стиль. 

Далі – бурхлива діяльність над створенням нових стрічок, які були нагороджені, без перебільшення, десятками почесних нагород та відзнак. За успішну режисерську роботу його було нагороджено Спеціальним призом Каннського кінофестивалю (стрічка “Канал”), премією FIPRESCI на Венеціанському кінофестивалі (за фільм “Попіл і діаманти”), Срібною мушлею на кінофестивалі у Сан-Себастьяні (за фільм “Весілля”) та іншими. Найбільшою нагородою стала номінація на Оскар за найкращий фільм іноземною мовою (стрічка “Земля обітована”). 

Без сумнівів, Анджей Вайда – один з найкращих режисерів Польщі. Його іменем названо вулиці та площі великих польських міст, а також державну польську кіноустанову “Centrum Kultury Filmowej”. 

Збігнєв Рибчинський 

Збігнєв Рибчинський – ще один знаменитий випускник школи театру та кіно у Лодзі, талановитий польський режисер, оператор та мультимедійний художник. 

Навчався у художній школі Варшави, для подальшої освіти обрав для себе Державну вищу школу кіно, театру та телебачення у Лодзі. Ще навчаючись у кіношколі Лодзі, Збігнєв Рибчинський випустив свої перші невеликі етюди, вже тоді працював оператором над фільмами своїх колег. Допоміг своєму другові Пьотру Андреєву створили стрічку “Розмова”, який отримав низку нагород на кінофестивалі в Обергаузені у 1975-му році. 

Дебютував режисер, працюючи у польській компанії “Se-ma-for” і випустивши у 1973-му році фільм “Пламуз”. Це була по-справжньому інноваційна стрічка – один із перших анімаційних музичних відео у Польщі. Працюючи у компанії, Збігнєв Рибчинський випустив ще низку фільмів, демонструючи всі можливості кінотехніки.  

1983-го року Збігнєв Рибчинський отримав відзнаку “Оскар” за стрічку “Танго”. Після цього режисер поїхав до Лос-Анджелеса, а звідти – вже до Нью-Йорка, де почав знімати американські фільми.  

За спиною цього режисера – десятки різножанрових та різнопланових фільмів, які були нагороджені різноманітними почесними нагородами та відзнаками міжнародного рівня. Так, Рибчинського нагородили “Срібним драконом” на Краківському кінофестивалі (за фільм “Суп”), головний призом на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно в Обергаузені (за стрічку “Нова книга”), головним призом на Міжнародному фестивалі анімаційного кіно в Ансі (за фільм “Танго”) та іншими. 

Роман Полянський 

Роман Полянський – ще один видатний випускник кіношколи у Лодзі, популярний кінематографіст, уродженець Парижа європейського походження. Він – володар найважливіших нагород у світовому кінематографі, одна із найвизначніших постатей у польському кінематографі.  

Роман Полянський пройшов нелегкий шлях до успіху. За його спиною – важкий період нацистської окупації, перебування в краківському гетто разом з сім’єю та усі інші події Другої світової війни, які зачепили абсолютно усіх мешканців країни. Переживши усі ці страшні події, Роман Полянський подався шукати себе в акторській кар’єрі, граючи спершу у театрах, працюючи у радіопостановках та згодом – беручи участь у зйомках кіно. Зокрема, він знявся у стрічці вищезгаданого режисера Анджея Вайди “Покоління”, що допомогло йому вступити до кіношколи у Лодзі. 

1959-го року Роман Полянський зняв свій перший повнометражний фільм під назвою “Ніж у воді”. Стрічку доволі холодно зустріли вітчизняні глядачі, однак тепло прийняли критики за кордоном – там фільм навіть нагородили Оскаром як найкращу іноземну стрічку. Такий успіх вдається далеко не кожному молодому режисерові. 

За багато років кінематографічної діяльності Роман Полянський випустив у світ низку фільмів, знятих у різних країнах. Так, йому належить робота над такими відомими стрічками як “Відраза” (1965), “Дитина Розмарі” (1968), “Макбет” (1971), “Дев’ята брама” (1999), “Піаніст” (2002) та іншими. 

Режисера було нагороджено десятками нагород та відзнак, серед яких – премія на Венеціанському кінофестивалі (за стрічку “Ніж у воді”), “Золотим ведмедем” на Берлінському міжнародному кінофестивалі (за стрічку “Пастка”), почесною відзнакою як найкращого режисера на Британській академії кіно і телебачення (за фільм “Китайський квартал”) та інші. Найбільшою нагородою став Оскар у 2002 за найкращу кінорежисуру (фільм “Піаніст”). 

Юліуш Мачульський 

Ще один видатний випускник кіношколи у Лодзі – Юліуш Ян Мачульський, режисер, кінопродюсер, актор, сценарист та драматург. Одна з найбільших заслуг відомого діяча кінематографу – заснування студії “Зебра” у 1988-му році.  

Перша повнометражна стрічка Юліуша Мачульського – фільм “Вабанк” у 1981-му році, польська кримінальна комедія, яку режисер зняв у співпраці з вищезгаданим Анджеєм Вайдою. “Вабанк” мав значні касові збори і приніс режисерові-початківцю справжню славу. 

Юліуш Мачульський – справжній геній сенсаційних польських комедій та кримінального кіно. Йому належить робота над фільмами “Ескадрон” (1992), “Два вбивці” (1999), “Гроші – це ще не все” (2001), “Вінчі” (2004), “Скільки важить троянський кінь” (2008) та іншими. 

У 1998-му році зірку імені Юліуша Мачульського було відкрито на Алеї зірок на вулиці Пьотрковській у Лодзі. Ще за деякий час, у 2011-му, режисер був призначеним до Ради Польського кіноінституту. 

Серед нагород режисера за його багаторічну роботу – “Брозові гданські леви” за найкращий режисерський дебют на Польському кінофестивалі (за фільм “Вабанк”), почесною нагородою за сценарій на Фестивалі польського кіно (за фільм “Вінчі”) та низкою інших нагород.  

Comments

.,.,.,.