Місто Лодзь є малою батьківщиною багатьох видатних музикантів, зокрема, Артура Рубінштейна, Александра Тансмана, Януша Копчинського. Доповнити цей перелік талановитих музикантів з Лодзі може постать Кейстута Бацевича. Він був піаністом та композитором, а також невтомно працював на педагогічній ниві. Впродовж 1957-1969 років був ректором Державної вищої музичної школи в Лодзі (з 1982 року – Музичної академії), був засновником кафедри камерної музики в згаданому навчальному закладі. Разом зі своєю сестрою – скрипалькою та педагогинею Гражиною Бацевич, Кейстут Бацевич став покровителем Музичної академії в Лодзі, пише lodz-trend.eu.
Ранні роки, навчання та перші кроки в музиці
Кейстут Бацевич був родом з міста Лодзь. Народився майбутній піаніст та педагог 13 червня 1904 року у польсько-литовській родині, де музика займала чільне місце. Батько Кейстута – Вінцентій Бацевічус литовець за походженням, він був композитором, а матір хлопця Марія Модлінська – за національністю полька.
Кейстут був старшою дитиною в родині Бацевичів. У хлопця був брат Вітаутас, який вважав себе литовцем та носив прізвище Бацевічус. Він став композитором та піаністом. Пов’язала своє життя з музикою і сестра Кейстута – Гражина. Вона стала скрипалькою, а також присвячувала своє життя педагогіці. Ще одна сестра Кейстута – Ванда була поетесою та журналісткою. Кейстут, Гражина і Ванда вважали себе поляками та носили прізвище Бацевич.
Перші уроки музики Кейстут брав у свого батька. У віці 10 років пішов навчатися до музичної школи, яка пізніше була перетворена на консерваторію ім. Гелени Кієнської в Лодзі. Юний Кейстут відвідував заняття з гри на фортепіано під керівництвом Казімежа Сікорського. Також в цьому навчальному закладі майбутній піаніст вивчав теорію музики.
Після переїзду родини до Варшави, Кейстут почав відвідувати уроки гри на фортепіано у Варшавській консерваторії. Паралельно з цим, у 1924 році лодзянин почав вивчати філософію у Варшавському університеті. Навчальний заклад закінчив у 1931 році, отримавши ступінь магістра.
Впродовж 1931-1935 років піаніст жив у Каунасі (Литва). Тут він займався викладацькою, музичною та навіть журналістською діяльністю. У 1935 році переїхав до Варшави. Як камерний музикант Кейстут Бацевич виступав на одній сцені в довоєнній Варшаві з видатними польськими оперними співаками: Анєлою Шлемінською, Станіславою Корвін-Шимановською, Тадеушем Ковальським та іншими.
Початок Другої світової війни застав музиканта у Варшаві. Під час окупації столиці нацистами Кейстут Бацевич брав участь у концертах польської музики, які таємно організовувалися в театрах та кафе.
Педагогічна та музична діяльність в Лодзі
Після закінчення Другої світової війни Кейстут Бацевич перебрався до свого рідного міста Лодзь. Тут він розпочав активну педагогічну діяльність і разом з тим продовжував виступати на концертах.
З 1945 по 1950-й рік Бацевич був директором середньої музичної школи в Лодзі. Того ж таки 1945 року він почав працювати в Державній вищій музичній школі Лодзі. Викладав гру на фортепіано, камерну музику, а також психологію та етику.
У 1950 році піаніст став деканом інструментального факультету. А в 1957 році став ректором Державної вищої музичної школи (в 1982 році заклад став найменуватися Музичною академією). На посаді ректора Кейстут Бацевич залишався до 1969 року. За цей час музикант посприяв тому, аби в навчальному закладі з’явилися кафедра теорії музики, кафедра фортепіано та кафедра оркестрових інструментів. Завдяки його зусиллям у 1959 році в Музичній академії Лодзі з’явилася перша в Польщі і тривалий час єдина кафедра камерної музики. Її музикант очолював з 1969 по 1974 рік.
Окрім цього Кейстут Бацевич читав лекції студентам Державної вищої школи музики у Варшаві.
Працюючи на педагогічному поприщі у Лодзі, Бацевич не полишав концертної діяльності. В тандемі з іншими музикантами та оперними співаками піаніст виступав не лише в Польщі, а й за її межами. Дав чимало концертів разом зі своєю дружиною Гальшкою Баранович та сестрою Гражиною (теж займалася викладацькою діяльністю в Музичній академії). Сам писав пісні та п’єси для фортепіано, а також видавав наукові праці з фортепіанної камерної музики.
У 1974 році піаніст та педагог Кейстут Бацевич пішов на заслужений відпочинок. Видатний уродженець Лодзі був нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі, Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі та іншими відзнаками. Також отримав звання «Заслуженого вчителя».
Помер Кейстут Бацевич 27 серпня 1993 року у містечку Згеж, яке межує з Лодзю. Був похований у рідному місті.
До слова, в 1999 році Музичній академії Лодзі було присвоєно ім’я її випускників та викладачів – Гражини та Кейстута Бацевичів. Так талановитий піаніст разом зі сестрою-скрипалькою стали покровителями знаного навчального закладу Лодзі.
