Лодзь може похвалитися великою кількістю справжніх фахівців у сфері кінематографу, потужною ареною для навчання нових поколінь акторів, режисерів та сценаристів. Наше місто неодноразово ставало майданчиком для зйомок різноманітних стрічок, а ще – тут люблять і поважають кіно самі містяни: для цього тут працює низка кінотеатрів, де можна побачити вітчизняні та світові прем’єри, розповідає сайт lodz-trend.eu.
У двадцятому столітті кінотеатрів у Лодзі було ще більше – чимало з них назавжди зникли з мапи міста через ті чи інші причини: деякі не “пережили” війну, однак левова частка старих закладів не змогли конкурувати з новими кінотеатрами, які значно переважають за технічними можливостями.
Одним з таких кінотеатрів, який назавжди зник з мапи міста, є знаменитий “Bałtyk”. Яким був кінотеатр, чим він був особливий та чому припинив свою роботу – читайте у матеріалі нижче.
Один з найбільших кінотеатрів 1990-х років в Лодзі
Кінотеатр “Bałtyk” у Лодзі вважається найбільшим таким закладом на території міста та воєводства у 1990-ті роки. Однак у будівлі на вулиці Нарутовича (саме на цьому місці працював культовий кінозал “Bałtyk”) значно триваліша історія. Свого часу цей будинок для своїх потреб використовували німці, який відкрили тут власний театр, де показували вистави німецькою мовою – він називався “Thalia”. З історії відомо, що прем’єрна вистава на сцені цього театру відбулася ще у далекому 1882-му році.
Згодом, у воєнні та міжвоєнні роки, на місці колишнього німецького театру працювали різні кінотеатри з різними назвами. Про них відомо небагато, знаємо тільки, що після завершення Другої світової війни, у 50-х роках, тут звели будівлю для кінотеатру “Bałtyk”.
Спершу це був типовий кінотеатр в Лодзі, який не привертав особливої уваги відвідувачів. Все змінилося тільки через декілька років, коли власники провели модернізацію кінозалу, – після цього кінотеатр “Bałtyk” у Лодзі зажив абсолютно нової слави та здобув визнання і успіх.
У 60-х роках, після реконструкції, кінозал “Bałtyk” було визнано найсучаснішим у всій Польщі. Передусім, це завдяки тому, що керівництво подбало про кардинальне оновлення технічного приладдя для трансляції кіно – тоді у Лодзі з’явився перший такий кінотеатр, який міг похвалитися великим панорамним екраном. Подальші роки були періодом розквіту кінозалу і його найбільшої слави.
Однак і в 90-х, у складний для країни та для кінематографу зокрема період, кінотеатр “Bałtyk” процвітав. У нього з’явився новий власник – компанія “Геліос”, яка тільки створювала свою потужну мережу. Компанія провела ще одну модернізацію та реконструкцію закладу, дбаючи про комфорт глядачів та належне технічне забезпечення кінозалу. Однак, на жаль, кінотеатру не судилося довго пропрацювати.
Завершення епохи кінотеатру “Bałtyk” і остаточне закриття
Потужний лодзький кінозал, у стінах якого одночасно могло перебувати майже 800 глядачів, зачинили назавжди у 2015-му році. Там працювало одразу кілька залів, які показували різнобарвний та різноплановий репертуар, однак навіть такий високий рівень не врятував кінозал від закриття.
У квітні 2015-го року стало відомо, що от-от легендарний кінотеатр назавжди зникне з мапи міста. Його замінив дев’ятикімнатний комплекс компанії “Геліос”, який відкрився за новою адресою.
Останньою стрічкою, яку глядачі могли змогу переглянути у стінах культового кінотеатру, стала легендарна “Земля обітована” режисера Анджея Вайди, кадри до якого знімали у місті Лодзь. З того часу будівля, де колись працював “Bałtyk”, перестала вітати у своїх стінах любителів кіно.