Театр «Арлекін» без перебільшення став унікальним закладом мистецтва міста Лодзь. Тут в руках театральних акторів оживають ляльки, які «розповідають» глядачам цікаві казкові історії. Такі вистави і дорослі, і малі глядачі завжди полишали з приємними емоціями. З’явився «Арлекін» наприкінці 40-х років XX століття. Станом на кінець 2010-х років, театр поставив понад 30 тис. вистав, які переглянули майже 11 млн. глядачів. Театр ляльок «Арлекін» неодноразово презентував свої вистави за кордоном – в США, Великобританії, Франції, Ізраїлі, Японії та інших країнах, пише lodz-trend.eu.
Поява театру «Арлекін»
Лодзький ляльковий театр «Арлекін» був заснований у 1948 році з ініціативи Генріка Рила – режисера, лялькаря та педагога. До цього впродовж 1946-1947 років він очолював краківський театр ляльок «Гротеска».
Після того, як Міністерство культури і мистецтва Польщі 13 липня 1948 року видало дозвіл на заснування першого в Лодзі лялькового театру, заклад культури зайняв приміщення на вулиці Пьотрковській, 150.
Перша вистава на сцені театру відбулася у грудні 1948 року. Це була лялькова вистава «Два Міхала і цілий світ» за сценарієм засновника та першого директора театру Генріка Рила. Наступними прем’єрами на сцені театру були «Барвисті пісні» та «Веселий маскарад». Перші вистави театру «Арлекін» були для глядачів дитячого віку. Згодом театр почав залучати і дорослу аудиторію, для якої ставилися вистави «Лікар проти волі» Мольєра та «Місто майстрів» Тамари Габбе.
У 1950 році театр було націоналізовано, а з 1955 року заклад почав ставити вистави в будинку на вулиці Волчанська, 5, оскільки попереднє приміщення потребувало капітального ремонту. У 1962 році «Арлекін» остаточно переїхав в приміщення розташоване на вулиці Волчанській, 5.
Генрік Рил залишався незмінним директором лялькового театру «Арлекін» до 1964 року. Його наступницею стала Регіна Ельканова. Проте Рил не попрощався зі своїм дітищем. Впродовж 1964-1974рр. він займав посаду художнього керівника, а до 1978 року працював режисером.
Після Регіни Ельканової керівником театру став учень Генріка Рила – Станіслав Охманський. За час його керівництва театр відзначився камерними виставами для дітей дошкільного віку.
В 1990-х роках театр «Арлекін» очолював актор та режисер Вальдемар Волянський.
Театр «Арлекін» став відомим завдяки тому, що він один із небагатьох театрів у світі, який ставить вистави, котрі виконуються ляльками, підвішеними на мотузках довжиною 2,5 метра. Це доволі складний метод, але водночас дуже привабливий для глядача. Театр також ставив вистави з використанням традиційних лялькових методів та вистави, де поєднується акторська майстерність та світ ляльок.
Крім вистав театр також проводив низку освітніх заходів та майстер-класів. З 1999 року «Арлекін» організовував Міжнародний фестиваль ляльководів, а також фестиваль вуличного мистецтва «ТротуАрт». У 2015 році обидва заходи об’єднали в одну мистецьку подію – «AnimArt».
У грудні 2014 року театру було присвоєно ім’я його засновника Генріка Рила. Станом на 2016 рік, «Арлекін» поставив понад 30 тис. вистав, які переглянули майже 11 мільйонів глядачів. Лодзький ляльковий театр презентував свої вистави на сценах США, Великобританії, Ізраїлю, Японії, Данії, Німеччини, Мексики та інших країн.
Будівля театру
Як уже згадувалося вище, спочатку театр «Арлекін» працював за адресою Пьотрковська, 150. Однак у 1955 році «Арлекін» почав користуватися приміщенням на вулиці Волчанській, 5. Остаточно воно відійшло театру у 1962 році.
Театр отримав у користування красиву будівлю у стилі модерн, побудовану у 1902 році. За свою історію існування ця кам’яниця виконувала житлову та розважальні функції. Тут знаходився Будинок танцю Оффенбахів, де проходили концерти та різноманітні світські заходи. У міжвоєнний період це був Єврейський народний дім. Також лодзяни знали це приміщення, як Весільний будинок.
Перша реставрація будинку театру «Арлекін» відбулася наприкінці 1970-х років. У 2012-2014 рр. театр знову було реконструйовано. Після модернізації театр отримав нову сцену та глядацький зал, а також камерний зал, репетиційну кімнату та майстерню.
