Театр має бути близьким та доступним для кожного. Саме такого принципу завжди дотримувалася театралка, режисерка та директорка лодзького театру «Повшехни» Єва Пілавська. У згаданому театрі та за його межами театральна діячка реалізувала чимало цікавих проєктів. Зокрема, одним із них став «Театр для незрячих та слабозорих». Унікальний не лише в Польщі, а й у всій Європі, проєкт розпочав свою діяльність у 2005 році. Станом на 2021 рік в межах проєкту було поставлено понад 70 вистав для людей з порушеннями зору.
Кожна вистава була спеціально адаптована для незрячих та слабозорих людей та супроводжувалася тифлокоментарем. Це словесний опис усього, що відбувається на сцені, включаючи декорації та навіть міміку акторів. Детальніше про цей важливий мистецький та соціальний проєкт, реалізований у Лодзі, читайте в матеріалі на сайті lodz-trend.eu.
Поява проєкту «Театр для незрячих та слабозорих»
Проєкт «Театр для незрячих та слабозорих» виник у Лодзі в 2005 році. Задум зробити театр у місті доступним для людей з порушеннями зору належить театральній діячці, режисерці та директорці театру «Повшехни» Єві Пілавській. Саме цей театр став майданчиком для реалізації даного проєкту.
Поява театру для незрячих та слабозорих у Лодзі також стала можливою завдяки Польській асоціації незрячих та Лодзькій школі для слабозорих та незрячих «na Dziewanny».
Перша театральна вистава для людей з порушеннями зору відбулася у листопаді 2005 року. Нею стала п’єса «Наступного року в цей же час» канадського драматурга та сценариста Бернарда Слейда. За понад 15 років існування проєкту, Пілавській разом з іншими театралами вдалося поставити понад 70 вистав.
Серед них, зокрема, були такі вистави, як «Самотні серця» Еріка Чаппела (2006), «Вихідні на фермі» Марка Камолетті (2006), «Майбутнє неможливо змінити» Енн-Марі Етьєн (2007), «Next-ex» Юліуша Махульського (2008), «Рік магічного мислення» Джоан Дідіон (2009), «Жінка» Енн Дауні (2011) та інші. Як бачимо, в репертуарі театральних вистав для людей з порушеннями зору домінували сучасні на той час п’єси авторів з різних куточків світу.
Режисерка Єва Пілавська та актори театру «Повшехни» ретельно готувалися до кожної вистави. Всі постановки були адаптовані спеціально для людей з порушеннями зору. Важливим інструментом став тифлокоментар – це словесний опис декорацій, зовнішності персонажів, костюмів, рухів, міміки акторів тощо.
Унікальні вистави, створені для людей з порушеннями зору, відвідували не лише жителі Лодзі та Лодзького воєводства, а й сусідніх воєводств – Великопольського та Мазовецького.
На жаль, не кожен, хто мав проблеми із зором, міг побувати на прем’єрах вистав. Тож, для тих, хто не міг цього зробити театр «Повшехни» спільно з радіостанцією «Radio Łódź» створили радіоверсії деяких вистав.
Дещо про ініціаторку проєкту – Єву Пілавську
Варто зазначити, що всі вистави в межах проєкту «Театр для незрячих та слабозорих», Єва Пілавська, як режисер, організовувала на громадських засадах, не отримуючи за це жодної фінансової винагороди.
Лодзяни знають театральну діячку, передусім, як багаторічну директорку та режисерку театру «Повшехни». Його Пілавська очолила в 1995 році – саме тоді, коли театру загрожувало закриття. Завдяки реформаторським крокам, впровадженим Пілавською, театр вдалося не лише врятувати від закриття, а й зробити його одним із найпопулярніших у місті.
В театрі та за його межами Пілавська реалізувала чимало творчих та соціально значущих проєктів. Сюди, крім «Театру для незрячих та слабозорих» належать «Театр для людей похилого віку», «Вистави для безробітних», цикл вистав «Дитина в ситуації».
Театралка була удостоєна багатьох нагород та відзнак. Чимало з них Пілавська отримала за реалізацію проєкту «Театр для незрячих та слабозорих». Зокрема, Золотий почесний знак Польської асоціації незрячих, нагороду від президента Європейської спілки незрячих, нагороду «Друг незрячих».
Єва Пілавська та всі, хто долучився до створення та реалізації проєкту «Театр для незрячих та слабозорих» у Лодзі, працювали не заради нагород, а для того, аби театральне мистецтво ні для кого не мало бар’єрів.
